Автор: Алексей Иродиадов Гаулиш





Flёur Амулет



За північ давно, ти міцно спиш.

Світлицю наповнив дивне місячне світло.

За пічкою цвіркун, під дошці миша,

І я не сплю - плету для тебе свій амулет.

Чи не горить у вогні, у воді не тоне,

В люту заметіль доведе до житлу,

Бережи його у серця, які не знімай з грудей,

З будь-якого бою вийдеш неушкодженим.



Проти будь-якої хвороби, проти зради,

У будь-якої напасті сильніше захисту немає.

Всі закляття, дикі трави

І зірки далекі зараз підвладні мені.

Темрява та не наблизиться, зло та не прийде,

Чи не порветься вітрило, корабель не пропаде в грозу,

Та не підведе тебе твій кінь баский,

Та не погубить честь твою несправедливий суд.



За сімома морями в краї чужому

На семи вітрах ти вовчою зграєю оточений

В'ється в небі крук, знак лихой несе

Але незримою силою, вірю, будеш ти врятований

Від таємної пастки, від змії шиплячої,

Від марною крові, від туги і гірких дум,

Від нічного страху, і стріли летючої

Моя любов вкриє, зуміє відвести біду.



З ночей безсонних, із сліз і пекучої кропиви,

З коріння мандрагори і лёгого пір'я сови.

Чи не горить у вогні, у воді не тоне,

В люту заметіль доведе до хати.

Бережи його у серця, які не знімай з грудей,

З будь-якого бою вийдеш неушкоджений.