Автор: Лина Чикарёва





Хіба ти ніколи-ніколи не замислювався:

а коли ти бачив її оголеною?

Чи не тоді, часом, коли вона поруч,

поруч тебе зовсім без одягу.



Та хіба ж це оголеність?

Хіба те, що ти бачиш її груди- вона?

Ти бачиш лише тіло, тільки поверхневу оболонку,

оболонку того, що справді варте уваги.



Ти можеш побачити груди персикового відливу,

Її вип'ячені вперед, мов з каменю, ключиці.

Живіт, що розмежовується м'ягкою лінією,

який веде до її гарячих стегон.



А знаєш коли вона дійсно гола перед тобою?

Коли бачиш як вона посміхається дивлячись тобі прямо в очі.

Коли вона ледь помітно примружується уві сні.

Коли пребирає пальцями стискаючи твою руку.



Хіба ти не помічав цього?

Не помічав коли вона роздягає догола не тіло.

Відкриває тобі свою душу навпростір,

ось, що під оболонкою її тіла- ледве помітна душа.

________________________________________________________

Разве ты никогда не задумывался:

а когда ты видел ее обнаженной?

Не тогда ли, порой, когда она рядом,

около тебя совсем без одежды.



И разве же это обнаженность?

Разве то, что ты видишь ее грудь - она?

Ты видишь только тело, только поверхностную оболочку,

оболочку того, что действительно стоит внимания.



Ты можешь увидеть грудь персикового отлива,

Ее выпрямлены вперед, словно из камня, ключицы.

Живот, что разграничивается мягкой линией,

который ведет к ее горячим бедрам.



А знаешь когда она действительно голая перед тобой?

Когда видишь как она улыбается глядя тебе прямо в глаза.

Когда она едва заметно прищуривается во сне.

Когда пребирает пальцами сжимая твою руку.



Разве ты не замечал этого?

Не замечал когда она раздевает догола не тело.

Открывает тебе свою душу насквозь,

вот, что под оболочкой ее тела, едва заметная душа.