Автор: Геннадий Дегтярёв





Две розы



Гляжу я на бутоны двух цветков,

двух символов губительных всевластья

и спеси двух враждующих домов,

двух символов раздора и несчастья…

Противники почти истреблены,

где ныне вы, Ланкастеры и Йорки?

Вас нет, для вас уже отведены

истории печальные задворки…

…Залечит раны край несчастный мой,

насытится забвением счастливым

и миром, неотравленным войной,

но днём осенним, скучным и дождливым

я вспомню, с грустью глядя на букет,

той бойни тридцать долгих, скорбных лет…



(о войне Алой и Белой роз в Англии, 1455-1485 гг.)




Дві троянди



Дивлюсь на дві троянди… Бачу в них

два символи гірких жаги до влади,

безмежного презирства всіх до всіх,

два символи брехливості та зради…

Вже зникли майже люті вороги…

Ланкастери та Йорки, де ви нині?

За трон вже битись вам не до снаги,

претензії забуті вже блошині…

…Мій край нещасний знову зацвіте.

В цім світі, неотруєнім війною,

ще буде щастя справжнє, не пусте,

та інколи зустрінуся з журбою,

згадавши бійню, тридцять років тих

в трояндах двох побачивши сумних…