Автор: Геннадий Дегтярёв





Психоз



Безумие… Такое вот оно —

нелепое, под гром аплодисментов,

и все в стране кричат уже одно:

— О, царь родной, не упускай моментов

рвануть кусочек сладкий тут и там,

неважно, что у брата дорогого.

Давай скорей команду артполкам,

используй пыл настроя боевого!

Ты видишь? — Брат беспомощен, один.

Друзья его — трусишки-пустозвоны.

Он — раб твой. Ты отныне господин!

И пусть тебе холопы бьют поклоны,

а ты им своеволья не прощай

и чаще «братьев» плёткой угощай…



------------------------------------------------

Психоз

(за мотивами)



Дивлюсь на божевілля це сумне,

нікчемне геть… Під грім аплодисментів

в країні верещать вже про одне:

— О, любий царю, не втрачай моментів

загарбати шматочок тут і там,

плювати, що у брата дорогого.

Давай скоріш команду артполкам,

не втрать вогонь завзяття бойового!

Ти бачиш? — Брат безпомічний, він сам.

Ти знаєш, він насправді непотрібний

друзякам, боягузам-брехунам,

хапай скоріше край сусідський хлібний!

Тепер ти — пан! Холопів не прощай,

нагайкою частіше пригощай…