Автор: Людмила Лашкул 2





Не хочу йти до світлої мети.

Не хочу лозунгів. Не хочу драматизму.

Це все вже пройдено - облуду геть з очей,

націзму свастики та шори коммунізму.



Геть ватажків, що мріють про бабло,

та мають в деклараціях мільйони.

Я хочу щоб в краіні все цвіло.

Вони ж будують вілли за кордоном.



Роздерли Україну на шматки.

Паплюжать все - вивозять за кордони.

На захід тягнуть потягів нитки

Карпат багатство - ліс, без перепону.



На лозунгах всіх партій лиш брехня.

Бандит з шахраєм у Верховній Раді.

Здирають третю шкуру не з коня,

з народу, ще й волають, що порядні.



Не хочу йти до світлої мети,

Моя мета - це мир на Украіні!

Щоб діти в школу мали змогу йти,

щоб кладовищ поменшало однині.



Щоб траурних не бачити відправ

по хлопцям молодим, що ще й не жили.

Ганебних суддів щоб лишили прав

не лиш судить, щоб вони в тюрмах сгнили.



Щоб наш бурштин, на нашіх був жінках.

Щоб жах безчинства згинув в Україні.

Жоб молодят вінчали у вінках,

і щоб вони не бігли з України.



Не хочу йти на бойню. Жодний цап

мене не купить на "олію-гречку".

Хто хоче чубитись, отам вверхах,

нехай не тягне мене в суперечку.