Автор: Леся Рузевич





В САДУ ВЕРЕСНЕВОЇ НОЧІ



Чи були ви в саду

Вересневої ночі?

Не були -

то виходьте,

Поки ще не зимно.

Літо тепле іще

Не пішло незворотно -

Затаїлось у вітах,

У плодах бережеться.



Тихо вийди під ранок

Із сонної хати

В темно-синю густінь

Вересневого саду:

Літо красне стрічає

Золоту свою осінь-сестричку,

Під деревами ходять

На розмову,на спогад,

пораду.

Пахнуть солодко сливи,

І терпко,-

вже листя опале.

Прохололи вже пристрасті,

Але в серці тепло

бережеться.

Ми йдемо до зими,

Але весну несемо і літо.

Осявають наш сад

Цеї ночі і Місяць і Зорі.

Вранці Сонце зійде,

І ми,вічні,

Не зникнем ніколи.



Знову сад розцвіте,

Дасть плоди і окутає снігом.

Не вмирає Любов,

Доброта,і Надія,і Віра.



Тихо вийди у Сад...

На Життя задивися...

Перейми його мудрість

І сил для життя наберися.



...Чи були ви в саду

Вересневої ночі...