Автор: Геннадий Дегтярёв





Скучаешь, эльф?



Скучаешь эльф? Да как же не скучать?

В изгои записали супостаты,

на встречи перестали приглашать,

пугают неизбежностью расплаты

за сбитый в небе мирный самолёт,

за гнусности концлагерного «рая»,

за то, что вся страна сейчас живёт

в фашистском ритме, злобу источая,

за войны, за грабёж и за разбой,

приправленные ложью несусветной,

за сталинско-гэбэшный злобный вой,

грозящий людям бойней всепланетной…

Скучаешь, эльф, предчувствуя …ец?

Ты как? Живой? Не жмёт царя венец?



----------------------------------------------------

Сумуєш, ельф?

(за мотивами)



Сумуєш, ельф? Трикляті вороги

давно тебе вже мають за вигнанця,

згадати обіцяють всі «борги»,

що людству завинив ти. Сіроманця

брехливого давно вже на поріг

оселі не пускають добрі люди.

Так є ж за що! Спокути вже батіг

шукає спину чорного іуди

за орди кагебістів-вовкулак,

за згарища та вбивства, за руїни,

за збитий в небі мирному літак

та біль гіркий сусідки-України,

Сумуєш, відчуваючи …ець?

Не тисне вже тобі царя вінець?