Автор: Станислав Некрашевский 2





У ніч, коли серпневі зорі

Спускалися з Карпатських гір,

Ми народились на просторі,

Що нас в безмежну далеч вів.



Ми народились у безмежжі –

Нема меж в рідної землі,

Поля, ліси й славетні вежі

Ми здобували в боротьбі.



І хай Карпат гірські простори

Проваляться у земне лоно,

У бій повстануть міліони,

Щоб рідний дім і рідне слово



В найтяжчій битві боронити

Від іноземців - басурманів,

Бо краще вільним вовком жити,

Ніж рабським табуном баранів.



Нехай земне настане пекло,

Най йде до нас хоч темна сила,

Поборемось із ней запекло,

І тут чека чортів могила.



Якщо все в світі прахом піде,

Якщо настане час найтяжчий,

Укриють Сколівські бескиди

Вкраїнське слово неосяжне.



Щоб гордість нашого народу

Звучала мужньо, гучно й твердо,

І щоби жага до свободи

В душі народній не завмерла.



Ми народились на просторі,

Що нас в безмежну далеч вів.

Про це розкажуть тільки зорі,

Що старші за сивих дідів.